Головна Реєстрація Вхід RSS

Автор yassir, Опубліковано: Березень 19th, 2016

Четверо учнів Хоцьківської школи (Переяслав-Хмельницький район, Київська область) – Іван Козій, Катерина Чухно, Тетяна Кириченко та Тетяна Янча – вчергове стали призерами обласного етапу учнівських олімпіад з інформатики (програмування), що відбулися 27-28 лютого. З цим успіхом школярів поки що привітали лише їхні рідні та друзі. Тож їхній незмінний наставник учитель інформатики Валерій Івлєв (54 роки) разом зі своїми вихованцями днями завітав до редакції з цією новиною.

Нинішнього року через карантин олімпіади з інформатики та програмування (ці предмети розділили як різні за складністю) проводилися дистанційно. Учасники-програмісти з усієї Київщини працювали у своїх школах за комп’ютерами в режимі онлайн упродовж двох днів, виконуючи по п’ять задач у кожному турі.

– Так працювати набагато легше, бо в минулі роки ми їздили аж у Білу Церкву й дорога стомлива, а ще й завдання цього разу були простіші ніж зазвичай, – розповідає десятикласник Іван Козій. Він та його однокласниця Тетяна Кириченко, яка писала завдання за програмою 11-го класу, зайняли треті місця, а Катерина Чухно (9 клас) та дебютантка інтелектуального змагання 8-класниця Тетяна Янча – другі місця.

З такими ж результатами вони написали олімпіаду з програмування і минулого року, але тепер набравши вдвічі більше балів – майже по 420-440. У переможців же було близько 500 балів. Хоцьківські школярі зауважують, що цього разу учасників було на третину більше, але традиційно головними їхніми суперниками залишаються білоцерківці зі спеціалізованого ліцею. Проте в цій олімпіаді взяв участь досі невідомий їм 11-класник з Броварів, котрий набрав аж 880 балів, значно відірвавшись від інших.

– Щодо якості завдань та системи оцінювання можна, звичайно, дискутувати, – зауважує Валерій Віталійович. – Задачі були різної складності: прості елементарні і такі, що навіть я з ними не впорався, але оцінюються вони однаково – по 100 балів за кожну повністю виконану. Крім того, рівень складності завдань що для восьмикласників, що для одинадцятикласників однаковий, і це теж не зовсім об’єктивно. Проте приємно, що мої вихованці з цим справляються. Для них ці олімпіади – шанс довести собі насамперед, що вони це можуть. І я багато працюю з ними саме заради оцього шансу. А ще їм кажу: все, що ви зараз здобуваєте, знадобиться у подальшому навчанні. Хоча маю визнати: мої випускники, які продовжили навчання у технічних вишах, нарікають, що перші два-три курси їм програмування нецікаве, бо вони ще зі школи знають те, що їхні однокурсники починають освоювати з нуля. Але це вже проблема вищої школи.

Честь Переяславщини на цій олімпіаді традиційно захищають саме учні Хоцьківської школи, бо там насамперед є такий фанатичний учитель як Валерій Івлєв, який з вихованцями працює за поглибленою програмою з програмування (мовою Паскаля). Якщо в інших школах на інформатику в 10-11 класах відводиться по дві години в тиждень, то в цій учні займаються по п’ять годин. Це завдяки тому, що додаткові заняття по дві години двічі на тиждень вчитель проводить як гурткову роботу від районного будинку дитячої творчості. На жаль, юних програмістів такого рівня в районі більше не готують ніде, тож і змагатися хоцьківчанам у нас особливо ні з ким, хіба що самим із собою.

До подібних успіхів вихованці Валерія Івлєва ідуть роками. Учитель запрошує до спеціалізованого навчання здібних учнів, починаючи з 8 класу, причому не завжди відмінників, і веде їх до випускного. До кожної олімпіади готуються впродовж навчального року. Проте Іван Козій нині встиг підготуватися ще й до обласної олімпіади з трудового навчання та посісти там друге місце. Каже, на цю підготовку пішло пару тижнів. Щоправда, з інших предметів у Вані успіхи набагато скромніші. Катя Чухно у своєму класі – єдина відмінниця, тож дівчині доводиться «закривати» від школи усі предметні олімпіади, і це, каже, дуже стомливо.

– В 11 класі вивчають аж 24 предмети! – наголошує Катя. – Як на мене, то цілком достатньо 10-15 основних, а інші не дають особливих знань, але забирають багато часу, бо треба конспектувати, домашнє завдання виконувати. Крім того, ще ж і вдома батькам допомагаємо.

Проте саме інформатику дівчина вивчає із задоволенням. Цього року обласні олімпіади з програмування та німецької мови, на яку вона також мала їхати, були призначені на один день. Катя вибрала той предмет, де почувається сильнішою, чому дуже зрадів її учитель Валерій Віталійович, він досі не приховує щирого задоволення таким вибором своєї вихованки.

Таня Кириченко та Таня Янча так само руйнують стереотипи, що програмування – хлопчача наука. Їхній непідробний інтерес і захоплення нею, а відповідно і особисті досягнення у вивченні є не тільки виправданням шансу, про який говорив учитель, а ще й великим бонусом для подальшого освітнього розвитку.

Валентина БАТРАК
143 total views, 17 views today