Головна Реєстрація Вхід RSS

Сільські учні знову стали кращими програмістами Київщини

Автор yassir, Опубліковано: Лютий 19th, 2014

Артем Кабулахін та Володимир Черниш - призери області

10 лютого офіційно були оголошені підсумкові результати ІІІ (обласного) етапу предметної олімпіади з програмування серед школярів. Очікувано, що на ній свої чергові перемоги незмінно здобули і учні Хоцьківської школи Переяслав-Хмельницького району на Київщині, вихованці вчителя інформатики Валерія Івлєва (52 роки). Десятикласники Володимир Черниш та Артем Кабулахін, який виступав на олімпіаді з програмою 11-го класу, – обидва зайняли другі місця.

Як розповів учитель, цього року вперше шкільна олімпіада з базових дисциплін відбувалася через Інтернет в режимі он-лайн (реального часу), причому, у два тури. Учні виконували завдання у своєму шкільному класі упродовж суботи та неділі 1 і 2 лютого. Коди доступу до завдань вони отримали за 30 хвилин до початку олімпіади. Виконували задачу і відразу відправляли її розв’язок, так працювали упродовж п’яти годин. Мали по п’ять завдань у кожному турі. Результат з оцінкою у балах надходив у відповідь майже відразу. За кожну повністю правильно виконану задачу – 100 балів. Переможцями традиційно стали школярі з Білої Церкви з результатом 545 балів, хоцьківчани відстали від них на 47 балів. В олімпіаді-он-лайн взяли участь більше сотні юних програмістів.

Учні Валерія Івлєва нині вже 13-ий рік поспіль беруть участь в олімпіадах з цієї дисципліни і незмінно від двох до чотирьох учасників стають переможцями та призерами обласного етапу – загалом це 14 учнів і 26 їхніх відзнак! Причому, якщо у перші роки це були завдання з загальної інформатики, то останнім часом це задачі вищої школи – з програмування. У 2009 році всі троє вихованців Івлєва, учні 9-11 класів, в області взяли перші місця. А роком раніше дев’ятикласниця Ярослава Богдан здобула третє місце на Всеукраїнській олімпіаді програмістів-школярів.

Конкуренція в цих інтелектуальних змаганнях завжди надзвичайно сильна. Проти хоцьківських учнів виступають вихованці спеціалізованих шкіл та ліцеїв з поглибленим вивченням інформаційних технологій. Тож значимість перемог наших дітей у такому суперництві зростає ще більше. Усе це завдяки роботі вчителя.

учитель інформатики - Валерій Івлеєв

– Я завжди щасливий за своїх учнів і радію їхнім досягненням, мабуть, більше, ніж вони самі, – зізнається Валерій Віталійович. – Зараз я ще додатково до шкільної програми та індивідуальних уроків веду гурток інформатики від районного будинку дитячої творчості. Адже завдання на олімпіаді завжди виходять далеко за рамки шкільного курсу. Так ось, на гурток я запрошую дітей, які не обов’язково мають бути відмінниками. Це – неправильно. Головне, щоб у дитини були не п’ятірки з літератури чи й математики, а логічне мислення! У мене є такий призер олімпіади Анатолій Бойко, який у школі вчився майже на трійки! Навіть я, розпочавши з ним додаткові уроки, великих надій не покладав. Бачив, що сидить і ніби слухає, думав, нехай буде. А потім він за рік узяв третє місце в області!

Нинішній призер Артем Кабулахін, якого я два роки заманював на свій гурток, також вчиться в школі посередньо, але я помітив у ньому ті особливі задатки. І ось уже на другий рік він береться за складнішу свого віку категорію і здобуває таку перемогу серед сильніших юних програмістів Київщини! Володя Черниш нині вже четвертий раз є учасником олімпіади. Попередні роки в нього були тільки перші місця!

Валерій Івлєв готовий годинами розповідати про своїх вихованців, адже знає про них не тільки як учитель, а як справжній соратник і друг. Переконаний, що неможливо підготувати переможців олімпіади, обмежившись уроками чи навіть додатковими заняттями. Як тренер у спорті, так і шкільний наставник має все знати про свого учня: про його настрій, проблеми і потреби. А ще каже, що стати чемпіоном значно легше, ніж втримувати лідерство. Таке бувало і з його учнями та ним самим як наставником, коли після овацій за перше місце наступного року – провал. І цьому є й об’єктивні, часом несправедливі обставини. Але за будь-яких умов, каже Івлєв, це стало гарним уроком надалі.

Шкодує шкільний учитель тільки про те, що дітей з кожним роком меншає, каже, немає з кого вибирати потенційних переможців. Та й система нинішньої шкільної освіти цьому не сприяє – занадто велике і різнопланове навантаження на учнів. Валерій Івлєв мріє про те, щоб якнайшвидше в системі шкільної освіти всерйоз запровадили профільне навчання і покращили матеріальну базу сільських шкіл. Тоді й ще більші успіхи не забаряться.

Валентина БАТРАК